вівторок, 18 листопада 2014 р.

. Виконання натюрморту у техніці гризайль (конспект уроку в 6 класі)

Урок образотворчого мистецтва у 6 класі
Тема. Виконання натюрморту у техніці гризайль.
Мета. Ознайомити учнів із технікою гризайль, творчістю Мікеланджело, вчити мові образотворчого мистецтва, вдосконалювати вміння та навички роботи з фарбами, розвивати кольорове сприйняття світу, просторове мислення, виховувати естетичні смаки через сприйняття мистецтва.
Обладнання: комп’ютерна презентація, фарби, пензлики, папір.
Очікуваний результат: малювання натюрморту із геометричних фігур  в техніці гризайль.
Хід уроку.
І. Організаційна частина.  (слайд 1)
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.
1.     (слайд 2)У повсякденному житті ми майже не звертаємо уваги на кольори ахроматичної гами –білий, чорний, сірий. Але вони є невід’ємною частиною нашої дійсності. Від тваринного світу до навколишнього середовища – ми всюди можемо зустріти дивовижні сполучення кольорів ахроматичної гами.  (слайд 3) Це панда, сорока, деякі види комах, метеликів, змій тощо.Їх не так багато і вони не вирізняються своєю яскравістю, але на фоні різнобарвних хроматичних кольорів виглядають ще більш стилізованими.
   Кольори ахроматичної гами використовуються у графіці, малюнку, живопису, декоративно-прикладному  мистецтві, дизайні та архітектурі.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу.
1 Оголошення теми і завдань уроку.
-Чому саме на кольори ахроматичні я звернула вашу увагу? Та тому, що сьогодні на уроці ви ознайомитеся з технікою гризайлі, за допомогою якої намалюєте натюрморт із геометричних фігур.
2. Пояснення нового матеріалу. (слайд 4)
-Гризайль – це вид живопису, що виконується в різних відтінках якогось одного кольору, найчастіше сірого. У французькій мові слово гріс –сірий. Іншими словами, гризайль - це зображення на площині об’ємних предметів
   Але художники почали використовувати і інші кольори, наприклад коричневий чи синій. Головне у гризайлі: використовувати тільки один колір та його відтінки.
    (слайд 5) Ця техніка широко використовується у монументальному живопису –тобто у оздобленні інтер’єрів великих будівель, палаців. У добу відродження були дуже популярні розписи (обманки, підробки), які імітували скульптурне зображення –ліпний орнамент чи барельєф.
 (слайд 6) Саме цю техніку застосував під час роботи над розписом Сікстинської капели у соборі Святого Петра у Римі знаменитий скульптор і художник Мікеланджело. Завдяки гризайлі художнику вдалося передати об’ємність форми.
  Значно пізніше і в невеликій кількості в архітектурному живопису з’явилися твори, виконані в техніці гризайль, але вже імітували скульптури. Вони виконували роль площинних вставок, коли колірне рішення не дозволяло вводити нові кольорові плями, а архітектурне - використовувати скульптурні зображення, бо вони були важкі чи громіздкі.
  На жаль, за часів Радянської влади в архітектурі, що відмовлялася від будь-яких прикрас, гризайль або зовсім була відсутня, або видозмінилася.
3. Порядок виконання роботи (слайд 7-8)
Щоб виконати сьогоднішнє завдання – намалювати натюрморт у техніці гризайль –нам потрібно дотримуватися такого порядку виконання роботи.
·        Створити композицію натюрморту із геометричних фігур на аркуші паперу і виконати рисунок простим олівцем.
·        Виявити, де будуть найсвітліші місця на фігурах, а де найтемніші (там, де світло падає на предмет –там світло. Якщо промінь світла тільки ковзає по поверхні –напівтінь. Там, де промінь світла зовсім не торкається предмета –найтемніше місце)
·        Змочити чистою водою аркуш паперу. Розвести чорну фарбу (або можна взяти коричневу, синю) у посудині до потрібної густоти (фарби брати трішки, а води більше)
·        Промалювати фон –зафарбувати прозорим шаром фарби весь аркуш паперу, не зупиняючись. Освітлені поверхні предметів спочатку краще зовсім не закривати тоном.
·        Уточнюємо на око силу тону фарби на кожному предметі, порівнюючи їх між собою.
·        Детально опрацьовуємо кожний предмет світлотінню. Прописуємо світлі місця, потім темніші. І вже потім найтемніші. Мазки повинні лягати за формою поверхні предмета.
·        Перейти від деталей до узагальнення, щоб вся група створювала цілісне враження.
6. Практична робота  (фронтальна  одночасно з виконанням педагогічного малюнку).
«Не кількість деталей робить картинку завершеною, а правильність узагальненого» ,- ці слова відомого французького художника ХІХ століття Теодора Руссо  підтверджують мою думку про те, що кожна робота повинна створювати цілісне враження. Тож звертайте на це увагу, користуйтеся порядком виконання роботи і починаймо працювати.
7. Мистецька хвилинка. (поки підсихають фарби після замальовки тла)
- (Слайд 9) Сьогодні під час мистецької хвилинки я хочу розповісти вам про  художні скарби Ватикану. Хто знає що це за держава і де вона знаходиться? (відповіді дітей). Так, це дійсно маленька держава, яка знаходиться в центрі столиці Італії Римі. Вся площа її становить 44 га, 550 жителів. Папа Римський править Ватиканом. Існує держава з 1925 року. Вона має свою казну, скарбницю, державний кордон охороняють гвардійці. Є всі атрибути держави. Але основні скарби Ватикану – це музеї.
   (слайд 10) Одним із них є собор Святого Петра, який почали будувати ще в 324 році на місці, де за легендою був замучений Святий Петро – охоронець ключів від раю. Нинішня будівля собору не перша на цьому місці, але вже має поважний вік - вона збудована в1506 році .
    Початковий проект належить  архітектору Браманте. А потім проект був удосконалений Рафаелем та Мікеланджело. Купол піднятий на висоту 132 метри, вважається шедевром не тільки з точки зору живопису та архітектури, а й інженерної справи. Автор ідеї –Мікеланджело. Йому було в ту пору 72 роки. Це остання його інженерна робота.
   (слайд 11)У соборі зберігаються дорогоцінні для світу мистецтва і всього людства скульптури. Одна з них –роботи  Мікеланджело. Діва Марія тримає на руках охололе тіло свого сина- розіп’ятого Христа. Мікеланджело створив цю композицію в 24 роки. Це перша робота великого майстра, на якій він поставив свій підпис. Всі інші роботи Мікеланджело не підписані, але їх можна впізнати за манерою скульптора.
    (слайд 12).У Ватикані 3000 залів. Олин із найзнаменитіших – Сикстинська капела. Це була особиста капличка Папи Сикста ІУ., який був великим поціновувачем краси. Тому він і запросив  Мікеланджело для розпису стін каплички. На розпис капели Мікеланджело затратив 4 роки, майже втративши при цьому зір. Цікаво, що це був його перший досвід роботи художником. До цього часу він був лише скульптором. Але саме дякуючи  своєму «невмінню» малювати, як треба, він винайшов нове направлення в живопису – скульптурне, а саме техніку гризайль.
  Папа Сикст ІУ був дуже нетерплячим. Сам лазив по лісам, задравши рясу і підганяв майстра. Мікеланджело сердився, але працював все швидше і швидше. Штукатурка ще не встигала висохнути до кінця, як Сикст вимагав починати розпис. Майже в самому кінці роботи частина однієї з фресок відвалилася через порушення технології.
    (слайд 13) Розізлившись на самого себе, що підкорився чужій волі, і на папу римського, який був дуже нетерплячим, Мікеланджело відмовився переробляти , сказавши: « Хотіли швидко? Отримуйте. Я закінчив. А ви тепер домальовуйте.» Сикст оторопів від такої відповіді і наказав не платити Мікеланджело за роботу. Майстер пішов ні з чим, а на стелі й до нашого часу зіяє біла пляма як згадка про задерикуватого художника та жадібного священника.
    Через 20 років уже інший правитель Ватикану запросив Мікеланджело розписати цю капелу, але вже стіни. 350 фігур зробив майстер. Причому вперше фігури святих були зображені оголеними. Відомий художник того часу Б’яджі розкритикував Мікеланджело, але великий майстер не звертав на критику ніякої уваги. А на картині страшного суду зобразив оголеним самого Б’яджі. Похуліганив, таким чином. Б’яджі звернувся до Папи Римського, щоб той змусив прибрати таке неподобство. Але Папа Римський з гумором відповів: «Ви намальовані у пеклі, а на пекло мій вплив не поширюється»
  У Сикстинській капелі і зараз відбувається служба.
8. Аналіз дитячих робіт. Виставлення оцінок.
ІУ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.(слайд 14)
-Так як ми працювали на уроці переважно з ахроматичними кольорами, давайте наприкінці уроку звернемося і до хроматичних кольорів.
-Червоний колір – колір почуттів. Які почуття ви пережили на сьогоднішньому уроці? (Відповіді учнів)
-Зелений колір – колір новизни. Що нового ви дізналися на уроці?
-Синій колір – колір знань. Які знання вам стали у пригоді на сьогоднішньому уроці?
-Жовтий колір – колір переваги. Які, на вашу думку, переваги сьогоднішнього уроку над іншими?
Оранжевий колір – колір успіху. Чи задоволені ви своїми успіхами на уроці, оцінками?
Блакитний колір –колір настрою. З яким настроєм сьогодні ви прийшли на урок, і який настрій у вас зараз?
Фіолетовий колір – колір творчості. Які творчі ідеї народилися у вас на уроці?

Дякую за урок.

понеділок, 17 листопада 2014 р.

Образотворче мистецтво в 5 класі. Засоби виразності пластики. Композиція "Цирк"

Урок ОМ в 5 класі.
Тема. Засоби виразності обємної пластики: статика, динаміка. Створення динамічного образу людини, тварини в рельєфній композиції «Цирк».

Мета Розширити знання про статику та динаміку в образотворчому мистецтві, ознайомити з видами скульптури за призначенням, з анімалістичним жанром у скульптуріВчити передавати форми у русі, у стані спокою визначати характер руху людей та тварин, використовувати пластичні можливості матеріалу. Розвивати творчу уяву. Виховувати любов до тварин, розвивати цікавість до творів анімалістичного жанру.
Обладнання:       комп’ютерна презентація,  відеокліп «Пісня про цирк», уривок із мультфільму «Пластилінова ворона», пластилін, картон, стеки
Тип уроку:          засвоєння й закріплення нового матеріалу
Очікуваний результат: створення колективних сюжетних рельєфних композицій з пластиліну на тему «Цирк», на яких люди і тварини зображені в русі.
Хід уроку

 І. Організаційний момент (пропоную класу об’єднатися в чотири групи)
 ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.
1. Повторення теоретичних знань з теми «Скульптура»
- Сьогодні ми з вами здійснимо захоплюючу подорож. Що це за подорож,  ви дізнаєтесь, відкривши чарівні сегменти . (На дошці  малюнок, поділений на сегменти, і закритий для сприйняття учнями. Вчитель задає питання  по темі «Скульптура», з кожною правильною відповіддю відкривається чарівний сегмент і очам дітей постає зображення «Цирк»)

-Який вид ОМ пов’язаний зі створенням об’ємних  художніх форм з різних матеріалів? (Скульптура)
-Як називається скульптура, яку можна споглядати з усіх боків? (Кругла)
-Що таке рельєф? (Об’ємне зображення на площині)
- Як називається низький рельєф ? (барельєф)
-Як називається високий рельєф? (горельєф)
-Як називається рельєф, заглиблений у площину? (контррельєф)
-Вітаю, ви справилися із завданням і зрозуміли, що сьогодні ми здійснимо захоплюючу подорож в цирк!!!
2. Створення ситуації для позитивного особистісно-емоційного сприйняття матеріалу. (Начепивши на свого носа атрибут клоуна-червоний ніс, вчитель декламує вірш, граючи роль клоуна)
Клоун
В цирк мерщій, там чудеса,
лине сміх під небеса.
Клоун публіку вітає
та малечу розважає.
Він потішний відчайдуха,
рот — ві
д вуха і до вуха,
розсмішити всіх мастак.
Ну й кумедний! Чи не так?

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
     -Усі дорослі й діти люблять цирк. Давайте прямо зараз на кілька хвилин заглянемо на циркову арену.
Перегляд  відео кліпу  «Пісня про цирк»
     Питання учням.
     -Скажіть, які ваші найулюбленіші циркові артисти?
     -Відповіді (клоуни, дресирувальники тварин, дресировані тварини, інші)
        Слово вчителя. Тож сьогодні клоуни, ведмеді, собаки, слони, коти будуть нашими головними героями уроку.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1.     Повідомлення теми і завдань уроку.
-Ми навчимося робити фігурки людей та тварин в об,ємі зі знайомого матеріалу - пластиліну й створимо сюжетну рельєфну композицію «Цирк»

2.     Перегляд фрагменту мультфільму «Пластилінова ворона»
Чи знаєте ви, що з пластиліном працюють професійні художники-мультиплікатори та створюють мультфільми. Давайте подивимось один із перших пластилінових мультфільмів,  який називається «Пластилінова ворона».
Перегляд уривку із мультфільму.
3.     Питання до обговорення:
-         Ми побачили об,ємні фігури. Скажіть, про який вид мистецтва ми будемо говорити (про скульптуру).
-         Які матеріали використовують скульптори в роботі взагалі?
(камінь, дерево, кістки, метал, крига, глина, солоне тісто)
-         Чим же скульптура відрізняється від інших видів мистецтва.
Якою мовою вона розмовляє?
(Також як і архітектура може організувати простір, тому скульптура        повязана з архітектурою)
     4.Пояснення вчителем нового матеріалу, яке супроводжується комп’ютерною презентацією.
Скульптура – це тривимірний твір мистецтва: об,ємний а не плаский, як картина. Якщо картина завжди висить на стіні, то скульптуру можна поставити на відкритому просторі, щоб глядачі могли обійти її з усіх боків і розглянути під різними кутами. До скульптури можна доторкнутися, відчути її форму.

Круглу скульптуру можна побачити з усіх боків, обійти навколо.
Дуже часто ми можемо побачити памятники відомим людям, статуї впливових городян. Такі зображення називають монументальною скульптурою, і зазвичай вони бувають дуже великих розмірів. Для монументальної скульптури використовують каміння, бетон і бронзу, тому що ці матеріали зберігаються століттями. Монументальна скульптура завжди повязана з простором, в якому знаходиться. Вона є частиною міських вулиць і майданів.
    Питання учням.
-         Згадайте, які пам’ятники знаходяться у нашому селищі (загиблим воїнам, О.І.Білашу)?
Станкова  скульптура встановлюється зазвичай у закритих приміщеннях. Найчастіше це портрети людей , зображення тварин. У ній ретельно проробляють дрібні елементи та деталі. Виконують станкову скульптуру найчастіше з мармуру і бронзи. Зображення не дуже велике за розмірами, називають статуями.
Іноді скульптурою прикрашають парки, сквери, сади, тоді її називають садова-паркова.
Часто скульптуру використовують для прикрашання приміщень. І називають таку скульптуру декоративною або  дрібною пластикою.
У рельєфі, на відміну від круглої скульптури, обєм вирізаний на пласкій поверхні, повернутий до глядача й оброблений тільки з одного боку. Якщо рельєф виступає над пласкістю менше, ніж наполовину його називають барельєфом, якщо більше – горельєфом. Якщо зображення врізане не виступає над поверхнею, то його називають контррельєфом.
    Запитання до класу
-         Як називається жанр, що зображує тварин?
(Анімалістичний)
    Слово вчителя
         Видатним скульптором, який присвятив все своє життя зображенню тварин був Василь Олексійович Ватагін.
Давайте подивимось його скульптури: балансуючий ведмідь, рельєф мавпи, тигр, налякана кішка, поні, тапір.
    Питання до обговорення
-         Чим відрізняються ці скульптури між собою?
(скульптури самі по собі нерухомі, але зображують рух).
-         По чому ви зрозуміли, що скульптури зображують рух?(відповіді дітей)
-         Отже, положення рук і ніг, верхніх і нижніх кінцівок, нахил тулуба свідчить про те, що скульптура зображують рух. Про такі скульптурні зображенні говорять, що вони динамічні. Скульптура, яка зображує людину чи тварину у спокої, називається статичною.
Висновок: терміни «статика», (нерухомість) й «динаміка» (рух) вивчаються фізикою, однак, вони використовуються і в мистецтві: і статика, і динаміка беруть участь у створенні образу.
IV. Практична робота - робота в групах.
1.Постановка практичного завдання
Наше завдання:
         Кожна група з 4-5 учнів повинна створити з пластиліну фігури людей та тварин у русі, які об’єднуються в колективну сюжетну композицію «Цирк»
2.Етапи виконання роботи.
1)    Виконати  на картоні замальовки клоуна й тварин у русі, зображуючи точні лінії корпусу, рук, ніг, повороту голови.
2)    Потім перейти  до ліпки обєктів.
3)    Доповніть роботу дрібними деталями (цирковий реквізит).
Під час роботи вчитель проводить індивідуальний інструктаж.
3. Колективна творча діяльність учнів.
V. Заключний етап уроку.
1.Виставка робіт.
         Кожна група демонструє свою композицію під назвою «Цирк», використовуючи терміни, що прозвучали на уроці.
2. Аналіз та оцінювання робіт учнів (вербальне)
3.Побудова асоціативного куща «Скульптура» ( за короткий проміжок часу учні пригадують та сформульовують засвоєні на уроці знання з теми «Скульптура». Дані відповіді у формі коротких тез записуються на дошці навколо розглянутого поняття. Результатом є схема –висновок  теоретичного матеріалу з теми  «Скульптура»)
4. Домашнє завдання. Як і кожна циркова вистава, наш урок надходить до кінця. Вдома спробуйте скласти маленький вірш  про цирк, можна скласти сенкан на тему «Цирк». А я на прощання хочу прочитати вам такий вірш.

В місті кругом афіші. 
Цирк, приїжджай скоріше. 
Всі ми давно з квитками, 
Бо в цирковій програмі: 

Клоун і акробати, 
Мавпи смішні хвостаті, 
Лев – Але- Гоп! – стрибає 
Просто в вогонь. – Ай! Ай! Ай!. 
Хлоп-хлоп і півпритопа, 
Мудра собачка Кнопа 
– Гав- гав– усе рахує. 
Цирк дітвору чарує! 

Знають давно малята 
Хто буде виступати, 
Диво їх жде на втіху 
І урагани сміху! 

Гляньте! Помчали коні, 
– Цок-цок! – за ними поні. 
Клоун, чудний невдаха, 
Знову смішить. – Ха- ха- ха! 
Маг з капелюха жваво 
Кролика витяг. Браво!!! 
Стриб- стриб – коза танцює. 
Цирк дітвору чарує! 

– “ БІС”, – зал гукає повен, 
Знов веселиться клоун. 
Кнопа і акробати, 
Мавпи смішні хвостаті. 
Маг та ще два удави.. 
Як це “Кінець вистави” ?! 
Трішечки хоч, будь ласка! 
Цирк – це чарівна казка! 


-Тож  сподіваюсь, вам сподобалася наша подорож в цирк. Бажаю, щоб ваше життя було таким же яскравим. Дякую всім за урок!!!

Виховний захід з образотворчого мистецтва для учнів початкової школи

Виховний захід з образотворчого мистецтва
для учнів початкової школи

Тема. «Кольоровий калейдоскоп».
Форма- змагання.
Мета: закріпити знання учнів з кольорознавства, отримані на уроках ОМ, розвивати творчу уяву, пам'ять, виховувати естетичні смаки, любов і прагнення до творчості.
Обладнання: планшети, непрозорі торбинки, мольберти, аркуші паперу, фарби, пензлі, склянки з водою, кольорові картки, кольорові кружечки.
Хід  заходу.
1. Організаційний момент.
 Учасники змагання поділяються на дві команди, підбирають собі назву.Учитель по­відомляє про порядок проведення конкурсу, пояснює принципи його оцінювання.
-      Дорогі діти! У кого вдома є калейдоскоп? Чи подобається вам бавитися цією іграшкою? Тож, сьогодні в нашому змаганні конкурси будуть змінюватися, як у калейдоскопі візерунки. Я сподіваюся, що всі учасники нашого мистецького заходу залишаться задоволеними. Дозвольте мені представити журі сьогоднішніх змагань.
Представляється журі конкур­су (це старшокласни­ки - учні студії мистецтв «Фіалка»).
 А допомагатимуть мені у проведенні змагання ось ці два олівці (хлопчики  в костюмах олівців)
Слова олівців.1. Хоч не всі із вас митцями пензля будуть,
                         Та свої шкільні малюнки, мабуть, не забудуть.
                        Адже коли на душі радість чи туга,
                       Кращого тоді немає аніж пензлик друга.

2.Без слів не можна вірша написати,
Без нот не можна музики заграти,
А у художника є мова –
Це мова фарб, це гамма різнокольорова.

1.Живе своїм життям картина в рамі.
Сумує мовчки, мовчки веселиться.
Художника невтомними руками,
Його душею створена жар-птиця.

2.Нам треба тільки добре придивитись,
Нам треба його задум розпізнати:
Чим захотів художник поділитись
І що хотів нам мовчки розказати.

1.     Тож запрошуємо вас у світ кольору.
2.     Бажаємо успіху!


2. Перш ніж ми розпочнемо наше змагання, я хочу розповісти вам одну легенду про чарівні фарби. Тож вмощуйтесь зручніше і слухайте
                           Легенда про Чарівні фарби.
     Один раз на сто років найдобріший із найдобріших дідів - Дід Мороз - у ніч під Новий рік приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш - малюй череду корів і потім паси їх. Хочеш - малюй па­роплав і пливи на ньому . Або зо­реліт - і лети до зірок. А якщо необхідно тобі намалювати щось простіше, наприклад, стілець, ­будь ласка . Намалюй і сідай на нього. Чарівними фарбами можна намалювати що завгодно, навіть мило, і воно буде милитися. Тому Дід Мороз приносить Чарівні фар­би найдобрішому з усіх найдобріших дітей. І це зрозуміло . Якщо такі фарби потраплять у руки до зло­го хлопчика або злої дівчинки, вони можуть скоїти багато лиха. Прималюють людині другий ніс ­і буде людина двоноса. Намалюють собаці роги, курці - вуса, а кішці - горб, і буде собака ­рогатою, курка - вусатою, а кіш­ка - горбатою.
Тому Дід Мороз дуже довго перевіряє дітей, а потім уже виби­рає, кому із них подарувати чарівні фарби.
            Цього разу дід Мороз подару­вав їх одному дуже доброму хлоп­чику. Найдобрішому із найдоб­ріших. Хлопчик дуже зрадів фарбам і відразу ж узявся малювати. Ма­лював для інших. Тому що він був найдобрішим із найдобріших хлопчиків. Він намалював бабусі теплу хустку, мамі - святкову сукню, а батькові - мисливську рушницю. Сліпому дідусеві хлопчик намалював очі, а своїм товаришам - велику-превелику школу .
Він малював, не розгинаючись, увесь день і весь вечір . Він ма­лював і на другий, і на третій, і на четвертий день . Він малював, ба­жаючи людям добра. Малював до того часу, поки не закінчилися фарби. Але ніхто не міг скористатися намальованим. Хустка для бабусі була схожа на ганчірку для миття підлоги, а сукня, намальована для матері, виявилася такою кособо­кою, яскравою і мішкуватою, що вона її не захотіла навіть приміряти. Рушниця нічим не відрізнялася від палиці. Очі для сліпого на­гадували дві голубі плями, та він і не міг ними бачити. А школа, ­яку дуже ретельно малював хлоп­чик, вийшла такою потворною, що діти до неї боялися й близько підходити.
    На вулиці з'явилися дерева, схожі на мітли. З'явилися коні з ногами із дроту, машини з кри­вими колесами, будинки з пада­ючими стінами, дахами набакир, шуби і пальта, у яких один рукав був коротший від іншого . З'яви­лися тисячі речей, якими не мож­на було скористатися. І люди злякалися:
- Як ти міг створити стільки зла, найдобріший з усіх найдобрі­ших хлопчиків?!
І хлопчик заплакав. йому за­хотілося зробити людей щасливи­ми! Але він не вмів малювати і тільки дарма використав фарби.
      Хлопчик плакав так голосно, що його почув найдобріший з усіх найдобріших дідусів – Дід Мороз. Почув і повернувся до нього, і поклав перед хлопчиком нову коробку з фарбами:
- Тільки це, мій друже, зви­чайні фарби. Але вони можуть теж стати чарівними, якщо ти цього захочеш.
  Так сказав дід Мороз і зник.
   А хлопчик замислився: як же зробити, щоб звичайні фарби стали чарівними і щоб вони радували людей, а не приносили їм нещас­тя? Він дістав пензля і почав ма­лювати.
    Хлопчик малював, не розгина­ючись, весь день і увесь вечір. Він малював і на другий, і на третій, і на четвертий день. Малював доти, доки не закінчилися фарби. Тоді він попросив нові.
    Минув рік . Минуло два роки . Минуло багато-багато років. Хлопчик став дорослим, але, як і раніше, не розлучався з фарбами. Очі його стали зіркими, руки ­умілими, і тепер на його малюн­ках замість кривих будинків із па­даючими стінами красувалися ви­сокі, світлі будівлі, а замість су­конь, схожих на мішки, - яскра­вий, святковий одяг. Хлопчик не помітив, як став справжнім художником. Він ма­лював усе, що було навкруги, і те, чого ще ніхто ніколи не бачив: літаки, схожі на величезні стріли, і кораблі, схожі на літаки, повітряні мости і палаци зі скла.
Люди зі здивуванням дивили­ся на його малюнки, але ніхто не лякався. Навпаки, всі раділи й за­хоплювались.
- Які чудові картини! Які чарівні фарби! – говорили вони, хоч фарби були звичайнісінькі.
    Картини і справді були такі гарні, що людям захотілося їх оживити. І ось настали щасливі дні, коли намальоване на папері стало переходити в життя: і палаци зі скла, і повітряні мости, і крилаті кораблі…
   Так трапляється на білому світі. Так трапляється не тільки з фарбами, а й зі звичайною сокирою чи швейною голкою, і навіть з простою глиною. Так трапляється з усім, до чого доторкнуться руки найбільшого з найбільших чарівників – руки працелюбної, наполегливої людини.
 
3. Конкурсна програма змагань.

Конкурс 1 «Вислів про мистецтво»
 З набору слів треба скласти відомий вислів Оскара Уайльда про мистецтво. Яка команда справиться першою, та й переможе в цьому конкурсі.
 Мистецтво — саме життя, і воно безсмертне.


       Конкурс 2. «Відгадай, що в торбинці»
- Діти, у вас удома у всіх є кольоровий телевізор. А хто бачив чорно – білий? Який цікавіше дивитися?
( Відповіді учнів. )
- А тепер уявіть собі, що всі кольори зникли з навколишнього світу і ми бачимо його тільки сіро – білим. Яка одноманітна, похмура і незвична картина виходить! Виявляється, дуже багато в нашому житті означає колір!
Маки червоні. Жовтий пісок.
Зблиснув на гілці зелений листок.
Жук фіолетовий гріє боки.
Синя хлюпоче ріка в береги.
Жовтогаряча кора у сосни.
Очі блакитні в шпака навесні.
      -Будь-який предмет має свій колір. Деякі об’єкти ми впізнаємо тільки завдяки кольору.
На планшеті малюнок – три однакові кола. У трикотажній торбинці – три круглі предмети (яблуко, апельсин, помідор). Визначити на дотик, що це за предмети і що намальовано на аркуші паперу.
(Орієнтовані відповіді: яблуко, м’ячик, апельсин, маленька динька, помідор, грейпфрут.)
     Підводячи підсумки, учитель або помічник учителя демонструє предмети , виймаючи їх із торбинки, і відкриває на малюнку верхні кружальця, під якими намальовані кольором ці ж предмети. Яка команда найточніше вгадала предмети у торбинці, та й перемогла.
Висновок: три однакові за формою і розміром об’єкти можна, завдяки кольору, «перетворити» на оранжевий апельсин червоний помідор чи зелене яблуко.

Конкурс 3. «Намалюй веселку»

 -Через колір ми пізнаємо природу, що нас оточує. Завдяки йому ми знаємо, чи доспіли ягоди, або що вже настала осінь, тому що зелене листя дерев пожовкло і почервоніло. У різний час доби залежно від кольору сонця змінюються відтінки неба, землі, води, дерев. Ранок – у блакитному серпанку, в світлих і ніжних тонах; день наповнюється різноманітністю соковитих, яскравих фарб; захід сонця забарвлює природу в пурпурові, малинові, оранжеві фарби; ніч приносить темні, сині, фіолетові, сірі, чорні кольори.
(Демонструються репродукції картин: В. Непийпиво «Ранкові хліба», О. Бородай «Спалене листя», В. Чаус «вулиця Бродстейрса», П. Волик «Літня ніч».)
- Що ж таке колір? Яка його природа? Чому одні предмети сині, інші – червоні, а треті – зелені? Щоб відповісти на це запитання, відгадайте загадку:
Що у світі най світліше,
Наймиліше, найтепліше?
Все від нього навкруги
Набирається снаги.
Тільки ранок на стає,
Виглянь у віконце!
Всім воно життя дає,
Променисте… (Сонце.)
      Виявляється, всьому причиною є сонце, його промені, які освітлюють усе на своєму шляху. У темряві ми не бачимо ніяких кольорів. Наше око розрізняє тільки силуети предметів.
Які ж кольори нас оточують?  Усі кольори діляться на дві групи: ахроматичні – чорний, білий, усі сірі; та хроматичні – всі кольорові.
     Англійський фізик Ньютон зробив відкриття: сонячні промені, переломлюючись у краплях дощу, перетворюються на веселку. Учений розклав білий колір на сім кольорів спектра.
    Отже, наступне завдання: по одному учаснику від команди малюють веселку на окремих аркушах паперу. Мета завдання – перевірити знання учнів.
- Як підтвердження правильності результатів, розглянемо кольори, які ви використали:
Це – червоний, жар неначе.
Це – оранжевий, гарячий.
Жовтий – як пшениця в полі.
Мов трава – зелений колір.
Голубий – як у краплині.
А наступний колір – синій.
Синій колір – ніби річка,
Фіолетовий – як нічка.

Конкурс 4. «Склади палітру пір року»
- Багатокольоровість живої природи по-своєму радує нас у всі пори року. Кожній порі року відповідає певна палітра фарб, що поєднується одна з одною.
Хто вона, ота красуня в золотім намисті,
Що без пензля і без барв скрізь малює листя…( Осінь. )
     Згадайте картини  природу, відтворені українськими поетами в чудових віршах. Подумайте, які фарби ви будете використовувати, створюючи ілюстрації до поетичних рядків, наприклад, таких:
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: - Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: - Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
     Отже, наступне завдання  «Склади палітру пір року»
Представники кожної команди почергово пропонують свої вірші про одну із пір року. Суперники повинні підібрати різнокольорові кружальця і заповнити ромб відповідно їх пори року.
Весна – ніжно-зелені, блакитні, жовті.
Літо – всі яскраві, мальовничі кольори й відтінки.
Осінь – соковиті жовто-червоно-оранжеві (теплі).
Зима – блакитні, білі, сині, фіолетові (холодні).

Завдання для глядачів від хлопців-олівців. Загадки.
Він для фарби — незамінний,
Бо художник він відмінний.
Розфарбує все, як треба,
І малюнок є вже в тебе.
(Пензлик)

Білий-білий, наче сніг,
Рук нема, немає ніг,
Не людина і не звір,
А зовуть його... (Папір)

 Гарно лінії виводить,
По папері легко ходить,
Він художник-молодець,
Чудодійний... (Олівець)

 Постирає все, що бачить,
Це не іграшка, не м 'ячик,
Опусти ти руку в сумку
Та дістань з долоні... (Гумку)

Всі веселі та яскраві,
Наче пави, величаві,
Порахуєм: раз, два, три,
Всі ми бачим кольори.
Кольорів в нас є багато,
Годі їх порахувати,
Як за руки всі візьмуться,
Як тоді вони назвуться?
(Спектр)

Він не плаче, не гарчить,
Лиш малює та мовчить.
(Олівець)

Ми на вернісаж прийшли,
Щось цікаве там знайшли,
То не птах і не людина,
А зовуть її... (Картина)

Розглядаємо картини,
Ось дівчина біля тину,
Портрет, пейзаж, а разом все це
Називається... (Мистецтво)


Конкурс 5. «Склади натюрморт»
- Теплу і холодну кольорову гаму художники використовують не тільки при зображенні картин про природу (пейзажах), а й інших жанрах живопису.
Наприклад, створюючи натюрморт і використовуючи при цьому відповідну кольорову гаму, художник формою, кольором передає красу звичайнісіньких речей.
Отже, наступне завдання : із запропонованих предметів побуту і різнокольорових драпіровок обрати та скласти натюрморт у теплій кольоровій гамі. (перший учасник) і холодній (другий учасник).
 Після проведення цього конкурсу, надається слово журі, яке робить попередні підсумки після виконання учасниками  чотирьох завдань.

Музична пауза. Щоб і учасники змагань, і глядачі відпочили, для всіх лунає пісня нашого земляка О.Білаша «Два кольори» у виконанні учня гімназії Верменича Віталія.


Конкурс 6. «Колір і почуття»
   Колір може не тільки радувати, а й викликати тривогу, почуття печалі чи смутку. Іншими словами, колір впливає на наші емоції. Одні кольори заспокоюють нервову систему, інші, навпаки, подразнюють. Заспокійливо діють зелений, блакитний, синій, а збуджують – пурпуровий, червоний, оранжевий, жовтий кольори. Людина, що потребує фізичного відпочинку, емоційного спокою, інстинктивно вибирає темні тони. Якщо ж організм потребує віддачі енергії, людина обирає яскраві, світлі тони.
- А тепер дайте відповіді на запитання:
- Які бувають свята? Як вбираються на них люди?
- Як одягнені наречена і наречений на весіллі?
(Відповіді учнів.)
- Отже, традиційно білий колір вважають символом чистоти, чорний – колір горя, смутку, печалі, смерті. Для українських народних вишивок найбільше характерне поєднання червоного і чорного кольорів, як співається в пісні нашого земляка О.Білаша «Два кольори»: «Червоне – то любов, а чорне – то журба».
Є різні кольори на цьому світі,
Є колір жаху, колір заздрості, нудьги.
Є ніжні кольори, як світлий вітер,
Є колір волі й висоти.
Є колір і кохання, і турботи,
І сонця, і повітря, і землі,
У всього колір свій…
    У багатьох людей кольори асоціюються з різними речами: з містами, буквами, звуками тощо. А яким кольором чи поєднанням кольорів ви уявляєте зло, добро, радість, ненависть, ласку, печаль? Яким кольором можна уявити звуки музики?
     Отже наступне завдання «Колір і почуття»
Виконують по два  учасники від команди. Витягнувши наосліп аркуш паперу із написами почуттів людини (зло, добро, радість, ненависть), вони повинні за 1 хвилину на великих аркушах, без олівця, за допомогою фарб та пензля намалювати картину, яка виникне в уяві і асоціюється у дітей з цим словом-назвою почуття. Особливу увагу звернути на кольорове вирішення замислу. Колір повинен передавати почуття. Решта учасників  команди повинна відгадати, яке почуття передане на малюнку. Перемагає та команда, які вдалося справитися з таким завданням.

Конкурс 7. « Хоровод фарб».
        Кожному члену кожної команди команди прикріплюється бейджик з певним кольором . Кожний учень- певний колір.
Учитель – ведучий. Виграє та команда, яка швидше і точніше виконає завдання ведучого: підбігти до ведучого тим кольорам, про які він говорить.
Ведучий.
Починається гра.
Я хотіла б малювати,
Але не знаю, як почати.
Фарби –друзі, де ви?
Діти. Ми тут!
Ведучий. Я візьму три фарби основні,
Ці фарби – не прості,
З них складаються всі інші.
Де ж ці фарби основні?
Учитель слідкує, з якої команди швидше біжить до дошки три основні фарби, - червона, жовта, синя.Молодці.
Ведучий. Якщо червона з жовтою подружаться,
Яка нова фарба утвориться?
Ведіть сюди подружку свою!
Червона і жовта фарби виводять оранжеву фарбу. Журі відзначає, хто це швидше зробив і нараховує команді очко.
Ведучий. Якщо жовта із синьою подружаться,
Яка нова фарба утвориться?
Ведіть сюди свою подружку!
Діти за командою ведучого виконують завдання.
Ведучий. Якщо червона з синьою подружиться,
Яка фарба утвориться?
Ведіть сюди свою подружку!
Молодці.
Теплі фарби!
Дружно за руки взялись,
Нахилились, посміхнулись,
Повернулись, розійшлися.
Холодні фарби!
Дружно за руки взялись,
Нахилились, посміхнулись,
Повернулись, розійшлися.
Ведучий. А тепер кожна команда стане в коло, утворивши кольоровий спектр.
(діти утворюють коло).
Знаємо, хто за ким стоїть?
В хороводі один за одним
Фарба кожна горить.
     Діти під музику водять яскравий хоровод. Журі відзначає команду – переможця, учні якої жодного разу не переплутали правила змішування кольорів, і всі добре знають кольоровий спектр.

4. Музична пауза. Поки журі підводить підсумки змагань, для всіх учасників і глядачів звучить пісня у виконанні Швачки Аліни  «Я рисую на окне мир почти такой, как наш»
5.Підведення підсумків змагань, нагородження переможців.


ЛІТЕРАТУРА

 Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва//Початкова школа. – 2007. - №11. – с. 39-40

Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва – БВПШ – 1999. -№21-22. – с. 44-46

 Шкарєбіна Г. Чарівні фарби. Урок-конкурс//Шкільний світ. – 2007. - №40. – Вкладка – с.9-12